О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


Біля витоків виборчої лихоманки

 02-07-2018 22:39 

Телеканали країни дедалі активніше включаються у виборчу агітацію і стають дедалі менш інформативними й цікавими. Що цілком нормально для олігархічного ТБ... Адже у нього є свої, найголовніші глядачі, які його спонсорують, а в період виборів повинні «політично відбити» витрачене. ТБ — занадто дороге задоволення, щоб хтось оплачував його з «любові до мистецтва». Тим паче що в Україні — це ніякий не бізнес, а інструмент політичного впливу. Тут діє інша, ніж у Маркса формула: гроші — пропаганда — влада, влада — пропаганда — гроші... Тож трудівники телеефіру, погуляли якийсь час і досить, час працювати, відпрацьовувати, забезпечувати благодійнику електоральний успіх. Багато учасників майбутніх перегонів цілими днями не злазять з екрану, мігруючи з каналу на канал. Від їхніх незмінних личок вже починає нудити. Хтось із них намагається винайти щось нове, але більшість тримається за перевірені часом агітаційні схеми.+

Тут ось днями подивився рекламний ролик Ю.В.Тимошенко. Дуже відомий: ангельський голосок Юлі, очі такі чесні, чесні й глибоке співчуття до українців, що потерпають від злиднів, настільки глибоке, що починаєш вірити, що й сама Тимошенко живе на 100 доларів на місяць... Раніше у неї цей репертуар спрацьовував. Чи спрацює тепер? Хоча, звичайно, любить наш народ слізну сентиментальність у стилі індійського фільму...

Останніми днями з’явилася інформація про те, що нібито Віктор Медведчук придбав канали «112» та NEWS ONE. Не знаю, але на екрані цих телеканалів у рухомому рядку з’явилося безліч цитат із «класика» Медведчука...

А буквально днями на тому самому «112» провідний Павло Кужеєв з колегою розмовляли з фігурантом списку Богдана Буткевича паном Костем Бондаренком, який викладав свої фірмові ідеї тотального критицизму щодо України. Мовляв, операція СБУ з Аркадієм Бабченком цілковито дискредитувала Україну у світі. Багато років споглядаю цього Костя в різних телевізійних ресурсах і повністю переконався: боронь Боже вірити цьому діячеві. До речі, ведуча «112» нагадала Бондаренку про те, що його підпис був у «чорній» платіжній відомості Партії регіонів. Бондаренко у відповідь хихотів і викручувався... У наших трудівників ефіру з’явилася нова схема забезпечення високих рейтингів за допомогою скандалу, штучно спровокованого у студії. Щоб не морочити собі голову й нічого не вигадувати, не мучитися у творчих терзаннях, досить запросити в передачу людей з полярними поглядами й переконаннями і зіштовхнути їх лобами. Тоді через певний час вони обов’язково вчіпляться один в одного. На «ZIK» у Тетяни Даниленко ця нехитра методологія втілилася в програму «Гра Z вогнем». Останнього відомого мені разу вона запросила з одного боку лібералів і членів ЛГБТ-спільноти, а з іншого — членів національно патріотичних організацій, ветеранів АТО. Все пішло так, як і очікувалося. Конфлікт був неминучий і він стався. Треба сказати, що у правозахисників, лібералів, ЛГБТ є чимало ідеологічно вразливих місць і слід віддати належне представникам правих сил, які зуміли досить кваліфіковано цим скористатися. Нещодавно на католицькому радіо «Марія» почув одного мудрого ксьондза, який зауважив, що правозахисники в ім’я захисту прав 2-3% населення готові легко пожертвувати правами 90% людей. Причому, вони захищають якихось обраних людей при повному презирстві до інших, права яких, на погляд правозахисту, уваги не заслуговують, оскільки носії цих прав з якоїсь причини правозахисникам не симпатичні. Вони виступають на захист меншин, а права більшості, за замовчуванням, можуть абсолютно ігноруватися.

Чому представникам окремих меншин правозахисниками дозволено практично все? Чому їм можна порушувати закони, начхати на права інших людей, а правозахисники їх за це не засуджують? Закон має бути один для всіх і не потрібно дозволяти представникам меншин його порушувати, виправдовуючись етнічними особливостями, традиціями, звичками тощо.

Треба відзначити, що в суспільстві існує стійка недовіра до правозахисників-грантоїдів, до «антикорупціонерів»-грантоїдів. Чи не маніпулюють іноземні структури тими, хто отримує від них гроші? Як то кажуть, «скачи враже, як пан каже...» Чи не є фінансово залежні правозахисники засобом впливу іноземних структур на українське суспільство та державу? У чиїх інтересах? Невже українських?

Здивувала сама постановка питання на «ZIK»: «небезпека праворадикальних рухів для української демократії». І це при тому, що за свою історію українці найбільше постраждали саме від лівих, а не правих екстремістів, зокрема від лівоекстремістською диктатури, яка проіснувала на наших землях 70 років. Ліберал пан Лихачов заявив у студії «ZIK», що жодної загрози з боку лівих екстремістів він не бачить. Чи не хоче бачити? Заява Лихачова вчергове розкриває очі на ідеологічну генеалогію самих борців проти правих рухів.

Представник правих Євген Карась сказав, що ЛГБТ і пані Шевченко, яка виступила від них на «ZIK» 2014 року, демонстративно відмовилися займатися волонтерством для української армії. Цілком закономірно для цього середовища, яке не часто було помічено в українському патріотизмі. Правозахисники наполегливо заперечували існування етнічної злочинності, хоча це для будь-якого серйозного кримінолога вже давно є банальною істиною. Показово, що 80% телеглядачів під час голосування заявили, що не вважають праві рухи загрозою Україні. Швидше навпаки... На «5-му каналі» у вечірній студії Романа Чайки була присутня відома громадська активістка з Одеси Зоя Казанджи. Спочатку поговорили про штурм шахтарями, «афганцями» та чорнобильцями Верховної Ради. Чайка назвав одного з ватажків, профспілкового лідера Волинця «шахтарем Ахметова» й висловив здивування, що шахтарі не штурмують офіс фірми «ДТЕК». Судячи з усього, такі популістські мітинги набиратимуть обертів ближче до виборів.

Потім повернулися до ситуації в Одесі. На думку пані Казанджи, трагедія 2 травня 2014 року в місті мала й позитивне геополітичне значення, давши зрозуміти РФ, що Росія не зможе прийти до Одеси і там нічого не станеться. Вона згадала цікавий епізод: колишній глава Одеської обласної адміністрації Ігор Палиця виплатив родинам загиблих бунтівників, жертв 2 травня, по 200 тисяч гривень компенсації. Родини гроші взяли. Але коли вони почали стверджувати, що їх загиблі родичі — герої, Палиця сказав: «Герої зараз сидять в окопах. Вони змушені там сидіти, тому що ваші діти кликали Путіна до Одеси». Принциповість пана Палиці (настільки невластива політикам України!) викликає повагу. Як рідко у нас ось так прямо і чесно, в очі кажуть правду. Показово, що ніхто з потерпілих від грошей «хунти» не відмовився. А могли б гордовито кинути Палиці в обличчя цю компенсацію. Але не кинули... На жаль, центральна влада є не настільки принциповою, як колишній глава Одеської адміністрації, оскільки й досі в Києві бояться називати антиукраїнських бунтівників бунтівниками, а російську агентуру — агентурою...


Ігор Лосєв,  https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/bilya-vytokiv-vyborchoyi-lyhomanky


рейтинг: 28
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2018 Разработка: