О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


Чи зайдеться хтось, хто б зупинив Путіна?

 06-07-2018 10:28 

Початок 2014 року тепер згадується, як останній мирний час. Оскільки ніхто достеменно не знав на що наважиться Путін після Зимових Олімпійських ігор в Сочі. Так само час до закінчення Чемпіонату світу з футболу в Росії, можливо, згодом буде згадуватись, як певна передишка до чергової геополітичної путінської авантюри.

Адже немає ніякої гарантії, що авантюрист і клептоман Путін, не розуміючи в повній мірі, що являє собою ядерна зброя і наслідки від її застосування, відчуваючи свій кінець, буде здатен спробувати забрати весь світ з собою.


Тому тут мова вже йде про появу загрози небезпеки для життя всієї нашої планети. Ризики, на жаль, занадто великі.

Ніхто не може гарантувати, що Путін не піде на ядерний удар першим. Навпаки, варто лише пригадати крилатий вислів – «Якщо не буде Путіна, не буде і Росії», введений у вжиток його підлеглими. Який цілком можна прийняти за пануючу в цій країні військово-політичну доктрину.

За циркулюючою інформацією, смерть його колеги, колишнього лівійського диктатора Муаммара Каддафі справила на Путіна надзвичайно гнітюче враження. І він, в пориві небувалої відкритості і на тлі сильного емоційного потрясіння, пообіцяв потягнути за собою увесь світ.

Перевірити достовірність даної інформації важко, але, з іншого боку, в Кремлі її ніколи і не намагалися спростувати.

Путін прекрасно розуміє, що просто так піти у нього вже не вийде, як у Єльцина передати свою владу у спадок наступнику, на зразок умовного «Навального».

За такого розвитку подій, Гаага б була для нього найкращим варіантом, але він усвідомлює, що до Гааги ще треба щоб його довезли. Адже, у випадку з Каддафі, цього не змогли, чи не захотіли зробити.

Путін неодноразово заявляв у вузькому колі, що він не Янукович, і що він такого ніколи не зробить. Та й бігти йому, власне, і немає куди. Хіба що до свого друга Башара Асада в Сирію, але й там його довго не протримають, видадуть за першою ж вимогою Заходу.

Якщо його сильно притиснуть, то він, спасаючи свою шкуру, може дати наказ нанести точковий ядерний удар, думаючи що цим він налякає своїх противників, і вони не наважаться дати йому адекватну відповідь.

Перед цим він таємно виїде з Москви, думаючи, що йому вдасться відсидітися у своєму секретному бункері на Алтаї, перечекати до того часу, коли загроза відповіді вже мине. Недаремно він щороку там на декілька днів пропадає разом з міністром оборони Шойгу.

Чи буде ядерна війна? Тепер це, великою мірою, залежить від того, чи залишилися в чекістській еліті ще адекватні люди, які не хочуть вмирати разом з «кремлівським карликом».

Якщо залишилися – то ядерної війни ніколи не буде. Якщо таких там немає – то ядерний апокаліпсис можливий у будь-який момент.

Але якщо така війна все-таки почнеться, то першими хто про це пошкодує, будуть саме чекістські «капіталісти»-мільярдери. Оскільки вся їхня офшорна діяльність піде за вітром.

Адже золоті унітази і розкішні яхти вони з собою на той світ не прихоплять. Питання сьогодні стоїть руба – або вони, або Путін. Тому вирішуйте, чи потрібен вам «кокаїновий мачо» і переміщайтесь, поки живі, на Захід.

Когось, звісно, піймають і посадять (в Гаазі або ще в якомусь подібному місці), проте у вас з’явиться шанс, хоча б частково, зберегти своє «чесно вкрадене» майно і кошти та передати їх у спадок своїм нащадкам. А дехто взагалі залишиться на свободі.

Світ збережеться і ви тоді зможете спокійно витрачати свої накрадені мільярди, сидячи зі склянкою текіли, де-небудь на білосніжному пляжі в басейні Карибського моря.

Путін не хоче програвати, але все йде до того. Бо ще недавно в Кремлі заявляли, що західні санкції це навіть добре для російської економіки, а зараз вже риторика разом з шапкозакидальними настроями явно змінилися. Значить, навіть ці куці санкції відчутно покусують.

Вся путінська політика – це повторення того, що було перед розвалом СРСР. Правитель з комплексом неповноцінності і замашками стати головним паханом, міряється з США, будучи при цьому повним політичним банкрутом. І це може для нього погано скінчитися.

Не має так бути, щоб все залежало від однієї особи. Агресія проти всього світу, збирання земель і утримання влади тепер необхідні лише одній людині – Путіну.

І питання далі може стояти так: залишаючи при владі Путіна, росіяни дуже ризикують тим, що з зберегти Росію, як державу, може і не вдатися.

Блог Віктора Каспрука: https://viktorkaspruk.wordpress.com/


Віктор Каспрук


рейтинг: 39
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2018 Разработка: