О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


Павло Вольвач: Страшною небезпекою для України є величезні пласти національного «ніщо»

 18-04-2017 13:11 

вас і вашого регіону постать Махна, його доба? Чи існує на Запоріжжі міф про нього?

Щодо української державності Махнова роль не дуже приглядна. Але ж звідки взятися іншому, якщо його 20-річним посадили в Бутирку, на мізки роками капали русскіє анархісти. Коли він вернувся в Гуляйполе до своїх людей, які й склали основу його армії, де були наші вишивані патріоти, чому не прийшли й не вклали йому своє бачення українського майбуття? Його роль була руйнівною багато в чому. Було й корисне. Вся влада громадам, – це ж нормально, ми зараз тільки до цього приходимо. Фраза з Махнових спогадів, як на мене, трохи пом’якшує попередні дурощі: «Мне очень жаль, что я пишу не на языке моего народа». Він таки визначився, ким і чим є.

Махно важливий як міф, як феномен. Це найяскравіша постать так званої громадянської війни. Ніякий не Чапаєв, який був би пшиком, якби не художній і кінематографічний вимір, не колчаки й денікіни. Махно – чи не найвідоміший у світі українець. Принаймні серед європейських анархістів – у мене на робочому столі є пісня «Махновщи́на» французькою мовою. Знають його і в Латинській Америці. Махно – український бренд, степовий астероїд, і я б не відхрещувався від нього наглухо. До речі, про Нестора Івановича немає анекдотів. Офіційна пропаганда зображала його п'яненьким дурником, а в народі чаїлася повага.

- Кого із сучасників вважаєте авторитетами, кого читати українцям?

Вибрати зараз є з кого, тільки варто «дегустувати» з різних напрямків і стилів. Мені, наприклад, близькі твори «живі». Розпочалося це чи не з Амаду, книжку якого, каюся, вкрав підлітком у районній бібліотеці імені Шевченка. Вона називалася «Капітани піску», це за нею знято знаменитий фільм «Генерали піщаних кар'єрів». Тоді мені забило дихання від світового обширу, від екзотики слів – «Баїя», «Сан-Салвадор», «кангасейро»… Можна назвати багато прізвищ, зокрема й співвітчизників, сучасників. Я завжди так і робив , але цього разу утримаюся. Щоб нікого не ображати, не згадавши, і нікому нічого не нав’язувати. Вибір – за читачем.


tyzhden.ua/Culture/190278




рейтинг: 18
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2017 Разработка: